Нарнія

Підсвідомість кружляє спіралями
Філігранних імен і подій.
У бездонній цій шафі вже грали ми!
Там є Нарнія — де молоді

Королі розмовляли з деревами,
У бобрів пили з термосу чай.
І тепер, серед часу буремного,
Ми туди повернулись, хоча б

І на мить... За століттями зимними
Неодмінно приходить тепло.
Я і ти — ми бували вразливими
Чи спокійними. Різне було.

Та прихильність долає розбіжності,
А ліхтарики — нищать пітьму.
Ця краплина весняної ніжності —
Лиш для тебе. Іди, обійму.