Безконтактна поезія

Безконтактна поезія. Жодних чернеток —
Неможливий підпал паперового війська,
Що штурмує дарма кришталевий маєток
Непохитної пам'яті. Начебто близько
Розташований край недосяжної прірви,
Звідки віє теплом у похмуре обличчя...
Що ж, завершена гра. Не збулась імовірна
Площина, у якій би зустрілись дотичні.
Не існує листів — лиш рядки компромату.
А картковий будинок із лічених літер
Розлітається вмить, і цеглин не впіймати,
Та вгамоване серце зуміло вціліти.
Хай нервує весна, горезвісна й суцільна!
Впертий розум пройшов перевірку тверезо.
Безконтактна поезія — світле сузір'я,
Дивовижно дзвінке, загартоване лезо.