Поговоримо?

Поговоримо? Потеревенимо
Про майбутнє, в яке не віримо...
Попри втому, крізь темряву, венами
Б'є вогонь. Вочевидь, помірними

Нам не стати: інакшими створені
В нас рецептори. Тож не маримо
Переробленням чи то повторами —
Далі йдем під міцними хмарами.

Тільки похапцем перепочинемо,
Трохи світла ковтнем легенями.
Біль приборкають рими, розчинені
У повітрі — немов буденними

Не були ми ніколи. І нібито
Є коннект: перевірку пройдено.
А у небі, над примхами клімату
Грають райдуги, наче гойдалки.

Поговоримо? Може, помріємо
Про моря, мерехтіння променів,
І про юність із віршами — й діями,
І про подорожі, про спомини...

Доки всесвіт з жагою невтомною
Прагне моторошними потворами
Розлютити, моє повідомлення —
Не прочитане... Поговоримо?